обмежений

МАЛИ́Й (кількісно), НЕВЕЛИ́КИЙ, НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, НЕЗНАЧНИ́Й, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, НІКЧЕ́МНИЙ (дуже малий, недостатній). — Стражник каже, що пана вже не одпустять, а заарештують... Хто ж мені тоді гроші віддасть? А їх не мала сума набралася — за півроку зажито! (Панас Мирний); (Ріпник:) Невеликі то були гроші (І. Франко); У полі — сліди кулемета і ніг нечисленні сліди (В. Сосюра); Танки в ліс не пройдуть, втрати в живій силі будуть незначні (О. Гончар); Любо дивитися, як, мов перо, літає в його руках джига, як кожний рух певний себе, і тих рухів взагалі обмежене число (Г. Хоткевич); — Мій заробок мізерний (І. Франко); — Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні (І. Ле).

НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙ підсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Й підсил., МАЛЕ́НЬКИЙ підсил. (за кількістю, силою вияву); НЕЧИСЛЕ́ННИЙ (за кількістю); НЕГУСТИ́Й розм. (про гроші, заробіток); НЕВИСО́КИЙ, НИЗЬКИ́Й підсил. (який не досягнув більш або менш значного розвитку, невеликий щодо кількості, сили, інтенсивності). Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар); — Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно — з копійки на копійку (І. Ле); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич); Скромні заробітки; Гармату поставлять на п'єдестал як пам'ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам (О. Довженко); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (В. Кучер); Вона ("армія" І. В. Мічуріна) одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко); Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький); Маленький гурток подорожніх притих (Леся Українка); Чорносотенці розігнали нечисленну самоохорону з робітників та інтелігенції (Ю. Смолич); — З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (М. Стельмах); Низькі темпи розвитку; Їхати на низькій швидкості. — Пор. 3. бі́дний, 1. мали́й, 3. мали́й, 2. слабки́й.

ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. (тільки про людину); ТІСНИ́Й (тільки про погляди, світогляд); ОДНОБІ́ЧНИЙ, ОДНОСТОРО́ННІЙ, ОДНОБО́КИЙ (який виявляється тільки в одному напрямку на шкоду іншим сторонам); ОВЕ́ЧИЙ, КУ́РЯЧИЙ перев. із сл. розум, розм. (зовсім невеликий). (Максим:) .. Шеф ваш — людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак); Сайгор спробував був перевести говірку на інше, але зрозумів так: Татьяна воістину недалека дівчина, типічна міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий); Вузький у своїх художніх інтересах літератор може виступити навіть з блискучим за формою твором, але йому ніколи не стати "володарем дум" у своєму поколінні (з газети); Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський); — Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди (О. Кобилянська); Він (Сеспель) вірив у те, що навіть з цієї примітивної особи з часом можна виховати справжню людину (Ю. Збанацький); (Деревіцький:) Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький); (Магістер:) Ви, майстре Річард, дивіться ширше, Ваш кругозір тісний (Леся Українка); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Односторонній погляд; Однобока спеціалізація; Стара Прохориха нетяма, гаразд нічого не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. дурни́й.

ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм., ПУСТОЛО́БИЙ розм., ТВЕРДОЛО́БИЙ розм., ТУПОЛО́БИЙ розм., МІДНОЛО́БИЙ розм., НЕСПО́ВНА́ РО́ЗУМУ розм., КРУ́ЧЕНИЙ зневажл., ТУПОРИ́ЛИЙ зневажл., ДУРНОВЕ́РХИЙ зневажл., ПРИШЕЛЕ́ПУВАТИЙ вульг., ПРИШЕЛЕ́ПКУВАТИЙ вульг., ПРИТЕЛЕ́ПКУВАТИЙ вульг., МАКОЦВІ́ТНИЙ діал.; ДУРНУВА́ТИЙ розм., ПРИДУ́РКУВАТИЙ розм., НЕДОУ́МКУВАТИЙ розм., ДУБУВА́ТИЙ розм., ТУМАНУВА́ТИЙ розм., БЛАГУВА́ТИЙ розм., ГЛУПУВА́ТИЙ розм. рідше (також — який виражає деяку розумову обмеженість, тупість). Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний (казка); Ви бачите, які ми були по-дитячому нерозумні (Ю. Яновський); Татарченко просто нерозвинений, відсталий йолоп(О. Донченко); Як часом каже (Миша) про кого, що недотепний, дурнуватий, то каже, що "він математики ні в зуб не знає" (Леся Українка); Він зрозумів, що далі не стерпить, штурхне цього набурмосеного тупого солдафона (М. Чабанівський); Він був собі чоловік досить заможний, але прибитий панщиною, невчений і зроду-таки трохи тупоумний (І. Франко); — Стривайте, дурноголові! — кричав сотник.. — Що то ви стрибаєте в прірву? (М. Старицький); (Стасенко:) Я просто уважаю його за теє, що він єсть: за нікчемне дрантя пустоголове, і більш нічого (Олена Пчілка); — Ваш винахід проб'є тім'я тупоголовим Євгановим (О. Донченко); — Як прийдеш від якого-небудь дубоголового купецького балбеса, так .. ваш (син) здається прямо Спінозою (Г. Хоткевич); Чого їм тра від неї, нерозумної дівчини? Так, так, дурної та безголової, необачної дурепи (О. Ільченко); Хоч ти й освічена особа, Але, по суті, — твердолоба (І. Муратов); Цей туполобий страж спокійно може собі дозволити читати проповіді й напоумляти професорів, поетів, художників (Вас. Шевчук); — Я не хочу вас образити.., але хтось з нас двох напевне несповна розуму (В. Собко); (Перший старий ткач:) От кручені! Де тут глузд? де тут розум? Се ж чорт зна до чого дійде (переклад Лесі Українки); Казала (Параска:) скажи батькові, щоб за життя поділив нас — не схотів?.. Бо дурний, бо безмозкий! (Панас Мирний); А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршомазам (Т. Шевченко); — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе (С. Васильченко); — І не слухайте його, пришелепуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! (М. Стельмах); Ох і дурна ж я, пришелепкувата, .. ну куди ж я біжу (Є. Гуцало); Ой густий очерет да й макухуватий. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий? (пісня); — І ти її, Гордію, отаку макоцвітну, тримаєш коло себе? (Д. Бедзик); Гарний хлопець на виду, та придуркуватий (приказка); Недоумкуватий парубок той Яків, порішили дівчата (К. Гордієнко); Батальйоном командує майор Мєшков, людина надзвичайно обмежена і дубувата (З. Тулуб); Він.. штуркав підпасича, трохи тумануватого хлопчика (І. Франко); Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський); Оженився дурний, та взяв глупувату; та не знали, що робити — запалили хату (пісня). — Пор. 1. божеві́льний, 2. обме́жений.

ОБМЕ́ЖЕНИЙ (недостатньо широкий, який не виходить за які-небудь межі, невеликий за обсягом, розміром, кількістю і т. ін.), ВУЗЬКИ́Й підсил., КУ́ЦИЙ розм., СКУПИЙ рідше, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст. Обмежена сфера застосування; Обмежені фізичні навантаження і малорухливий спосіб життя — теж негативний фактор (для роботи серця) (з журналу); Наша робота — не для вузького кола любителів красного письменства (з газети); Нині ми дістали врешті закон про волю друку. Хоч який він там поганенький та куций.., а все ж для нас він має велике значення (М. Коцюбинський); Гляньте: цей маркіз Право нам скупе привіз.. Скинь шапки, юрба, — Хай живе маркіз Караба! (М. Зеров); Люба усміхнулась: — .. Якою вам повинна здаватись обмежованою, низькою наша наука! (Олена Пчілка).

ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙ рідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ розм., ПЛИТКИ́Й розм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток — поверхова, порізнена (Олена Пчілка); (Кандиба:) Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. (Батура:) Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони (митці) поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); — Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації — й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). — Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.