1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмежений

обме́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обмежити. Товариство з обмеженою відповідальністю.

Обмежена відповідальність ек. — а) лімітування максимального розміру втрат межею, що її заздалегідь встановлено для даного товариства; б) обмеження виплат страхового відшкодування і страхових сум; в) обмеження відповідальності акціонера за зобов'язаннями акціонерного товариства вартістю належних йому акцій.

Обмежене доручення фін. — доручення клієнта брокеру, обмежене границями зміни ціни або часом виконання доручення.

2》 у знач. прикм. Невеликий за розміром, обсягом, кількістю і т. ін.; незначний. Обмежені відомості.

Обмежена величина мат. — змінна, яка залишається завжди за абсолютним значенням меншою за деяке постійне число.

|| Примітивний за змістом.

3》 у знач. прикм. Який має вузький кругозір; духовно не розвинений, недалекий.

|| Який виражає духовну нерозвиненість, недалекість. Обмежене мислення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежений — обме́жений 1 дієприкметник від: обме́жити обме́жений 2 прикметник незначний обме́жений 3 прикметник духовно не розвинений, недалекий Орфографічний словник української мови
  2. обмежений — Лімітований, обмежований, з. огорненний; (чим) оточений; (гурт) невеликий; (зміст) примітивний; (хто) недалекий, зашорений, бідний на розум, лобом неширокий. Словник синонімів Караванського
  3. обмежений — ОБМЕ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обме́жити. Світ колись для дикуна Був обмежений рікою (Рильський, І, 1956, 151); От уявімо, що частки начальні тієї істоти В кількості якось обмеженій бродять по всесвіту всюди (Зеров, Вибр., 1966, 174). Словник української мови в 11 томах
  4. обмежений — ОБМЕ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обме́жити. Світ колись для дикуна Був обмежений рікою (М. Рильський); От уявімо, що частки начальні тієї істоти В кількості якось обмеженій бродять по всесвіту всюди (М. Зеров). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  5. обмежений — син. примітивний: дятел, жлоб, збуй, лохан, лохус. Словник жарґонної лексики української мови
  6. обмежений — МАЛИ́Й (кількісно), НЕВЕЛИ́КИЙ, НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, НЕЗНАЧНИ́Й, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, НІКЧЕ́МНИЙ (дуже малий, недостатній). — Стражник каже, що пана вже не одпустять, а заарештують... Хто ж мені тоді гроші віддасть?... Словник синонімів української мови
  7. обмежений — Обме́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)