оборона
оборо́на
-и, ж.
1》 Дія за знач. обороняти і оборонятися.
2》 Заступництво, підтримка; захист. Ставати в оборону.
3》 Сукупність засобів, необхідних для безпеки, захисту країни.
4》 військ. Система вогневих точок, укріплень і т. ін., на якій розміщуються війська, готуючись відбити напад противника. Займати оборону.
5》 юр. Сторона, яка обстоює інтереси обвинувачуваного під час суду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови