обороняти
обороня́ти
-яю, -яєш, недок., оборонити, -роню, -рониш, док., перех.
1》 Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін.
|| Не давати кривдити кого-небудь; заступатися за когось.
|| Оберігати, рятувати від чого-небудь шкідливого, небажаного.
2》 Захищати зі зброєю в руках від ворожого нападу, навали.
|| Не давати на поталу, обстоювати чиї-небудь права, інтереси, гідність і т. ін.
3》 тільки недок., юр. Обстоювати інтереси обвинувачуваного під час судового процесу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови