обороняти —
(від нападу когось) захищати, боронити, розм. (у невеликому оточенні) обставати, (погляди) обстоювати, (за кого ) уступатися, (від собак) відбороняти// ставати в обороні.
Словник синонімів Полюги
обороняти —
обороня́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обороняти —
Боронити, захищати, ставати <�виступати> в обороні, брати під оборону; (від кривд, кого) заступатися <�оступатися, обставати> за; (від холоду) обергати, охороняти, рятувати; (права) обстоювати, не давати на поталу.
Словник синонімів Караванського
обороняти —
див. захищати
Словник синонімів Вусика
обороняти —
-яю, -яєш, недок., оборонити, -роню, -рониш, док., перех. 1》 Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. || Не давати кривдити кого-небудь; заступатися за когось. || Оберігати, рятувати від чого-небудь шкідливого, небажаного.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обороняти —
ОБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех. 1. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. Лаврін з матір’ю кинувся обороняти старого батька і заступив його собою (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
обороняти —
ОБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., кого. 1. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. Лаврін з матір'ю кинувся обороняти старого батька і заступив його собою (І.
Словник української мови у 20 томах
обороняти —
ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що...
Словник синонімів української мови
обороняти —
Обороня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. І. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. Н. П. 367.
Словник української мови Грінченка