обороняти
Обороня́ти, -ня́ю, -єш
сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. І. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. Н. П. 367.
Словник української мови Грінченка