обрахунок
обраху́нок
-нку, ч., рідко.
1》 Дія за знач. обрахувати, обраховувати.
|| Викладки, одержані внаслідок підрахування якихось даних; розрахунок.
|| рідко. Те саме, що облік.
2》 Дія за знач. обрахуватися, обраховуватися 2); розрахунок.
В обрахунку — не мати боргів, заборгованості; розрахуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови