обсмикувати

обсми́кувати

-ую, -уєш, недок. обсмикати, обсмикаю, обсмикаєш і обсмичу, обсмичеш, док., перех. і без додатка.

1》 Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.).

2》 Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін.; вирівнювати, поправляти (сіно, солому і т. ін.).

|| Смикаючи, обривати, обскубувати кругом.

|| рідко. Смикаючи, обдирати, здіймати.

3》 тільки недок., перен., розм. Різким зауваженням зупиняти, утримувати від яких-небудь небажаних дій.

Значення в інших словниках

1. обсмикувати — обсми́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсмикувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
3. обсмикувати — ОБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИ́КАТИ, обсми́каю, обсми́каєш і обсми́чу, обсми́чеш, док. 1. кого, що. Смикаючи донизу, поправляти (одяг, штори і т. ін.); опоряджати. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то одкидала їх, то притягала, то обсмикувала (І.  Словник української мови у 20 томах
4. обсмикувати — ОБСМИ́КУВАТИ (ОСМИ́КУВАТИ) (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИ розм. — Док.: обсми́кати (осми́кати), обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій..  Словник синонімів української мови
5. обсмикувати — ОБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИ́КАТИ, обсми́каю, обсми́каєш і обсми́чу, обсми́чеш, док., перех. і без додатка. 1. Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
6. обсмикувати — Обсмикувати, -кую, -єш сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка