обступати

обступа́ти

-аю, -аєш, недок., обступити, -ступлю, -ступиш; мн. обступлять; док., перех.

1》 Ставати довкола кого-, чого-небудь.

|| рідко. Те саме, що оточувати.

2》 перен. Охоплювати з усіх боків (про дерева, гори, будівлі і т. ін.).

3》 перен. Оповивати, затягувати, заволікати (про дим, туман, темряву і т. ін.).

|| Заповнювати собою який-небудь простір (про запах).

4》 перен. Повністю оволодівати ким-небудь (про почуття, думки і т. ін.); заполонювати.

Значення в інших словниках

1. обступати — (розташовуватися довкола чогось) оточувати, розм. обліплювати, (з метою захопити) облягати, обходити, блокувати, охоплювати, стискати, (про ліс, дерево, будівлі) оперізувати, оповивати, обіймати.  Словник синонімів Полюги
2. обступати — обступа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. обступати — ОТОЧУВАТИ, ур. оступати; (- дим) оповивати, затягати, заволікати; (- думки) полонити, поймати.  Словник синонімів Караванського
4. обступати — див. оточувати  Словник синонімів Вусика
5. обступати — [обступатие] -айут'  Орфоепічний словник української мови
6. обступати — Облягати, облягти, пооблягати, оточувати, оточити, пооточувати  Словник чужослів Павло Штепа
7. обступати — ОБСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. обсту́плять; док. 1. кого, що. Ставати довкола кого-, чого-небудь. Малуша розгублено озиралась на здорових .. хлопців, що обступали її колом (С.  Словник української мови у 20 томах
8. обступати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
9. обступати — ОБСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. обсту́плять; док., перех. 1. Ставати довкола кого-, чого-небудь. Малуша розгублено озиралась на здорових.. хлопців, що обступали її колом (Скл.  Словник української мови в 11 томах