обталий

обта́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до обтанути і обтати.

Значення в інших словниках

1. обталий — ОБТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обта́нути.  Словник української мови у 20 томах
2. обталий — ОБТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обта́нути. *Образно. Місяць, обталий з одного боку, світло дививсь у вікно (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 167).  Словник української мови в 11 томах