обталий

ОБТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обта́нути.

*Образно. Місяць, обталий з одного боку, світло дививсь у вікно (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 167).

Значення в інших словниках

1. обталий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обтанути і обтати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обталий — ОБТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обта́нути.  Словник української мови у 20 томах