обтирання

обтира́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. обтирати.

2》 Лікувально-профілактична процедура, при якій тіло обтирають шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині, а потім розтирають до почервоніння шкіри.

Значення в інших словниках

1. обтирання — обтира́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обтирання — ОБТИРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обтира́ти. Какора не те що впав у відчаєність од безнадійного обтирання об край трясовин, а ще повеселішав (П. Загребельний); Лиш по якомусь часі поступив наказ, що за обтирання стін належиться сувора кара (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
3. обтирання — ОБТИРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обтира́ти. 2. Лікувально-профілактична процедура, при якій тіло обтирають шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині, а потім розтирають до почервоніння шкіри.  Словник української мови в 11 томах