обутий

обу́тий

-а, -е, рідко.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обути.

2》 у знач. прикм.Забезпечений взуттям.

Значення в інших словниках

1. обутий — обу́тий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. обутий — ОБУ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до обу́ти. Вона, вигідніше сівши в .. кріселко і простягши свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид (Г. Хоткевич); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. обутий — ОБУ́ТИЙ, а, е, рідко, 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обу́ти. Вона, вигідніше сівши в.. кріселко і простягши свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид (Хотк.  Словник української мови в 11 томах