обігрівати

обігріва́ти

-аю, -аєш, недок., обігріти, -ію, -ієш, док., перех.

1》 Насичувати теплом, робити теплим (повітря, приміщення і т. ін.).

|| безос.

|| Зігрівати кого-, що-небудь (у теплому приміщенні, гарячою стравою і т. ін.).

2》 перен. Морально підтримувати кого-небудь; утішати, приголублювати.

|| Сповнювати (серце, душу) радісним почуттям.

Значення в інших словниках

1. обігрівати — обігріва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обігрівати — ОБІГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. що. Насичувати теплом, робити теплим (повітря, приміщення і т. ін.). До грубки, яка обігрівала все приміщення станції, тулилося кілька маленьких істот (М.  Словник української мови у 20 томах
3. обігрівати — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. обігрівати — ОБІГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Насичувати теплом, робити теплим (повітря, приміщення і т. ін.). До грубки, яка обігрівала все приміщення станції, тулилося кілька маленьких істот (Чаб., Балкан.  Словник української мови в 11 томах