обікрадений
обікра́дений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обікрасти.
|| обікрадено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобікра́дений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обікрасти.
|| обікрадено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови