обілятися

обіля́тися

-яюся, -яєшся, недок., обілитися, обілюся, обілишся, док.

1》 Ставати білим; вибілюватися.

2》 перен. Доводити свою невинність; виправдуватися.

Значення в інших словниках

1. обілятися — обіля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обілятися — ОБІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБІЛИ́ТИСЯ, обілю́ся, обі́лишся, док. 1. Ставати білим; вибілюватися. 2. перен. Доводити свою невинність; виправдовуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. обілятися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися.  Словник синонімів української мови
4. обілятися — ОБІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБІЛИ́ТИСЯ, обілю́ся, обі́лишся, док. 1. Ставати білим; вибілюватися. 2. перен. Доводити свою невинність; виправдуватися. Якщо часом ті слова дійдуть до багатиря, що гроші позичав, то Захар зуміє й перед ним обілитись (Григ., Вибр., 1959, 157).  Словник української мови в 11 томах