обіхідчастий

обіхі́дчастий

-а, -е, заст.

Який не має огорожі; необгороджений (про хату).

Значення в інших словниках

1. обіхідчастий — ОБІХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, розм. Який не має огорожі; необгороджений (про хату). Ото й року не прожили, як .. обідніли, так що .. і шматка хліба нема, і хата зробилась обіхідчаста (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
2. обіхідчастий — ОБІХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, заст. Який не має огорожі; необгороджений (про хату). Ото й року не прожили, як.. обідніли, так що.. і шматка хліба нема, і хата зробилась обіхідчаста (Стор., І, 1957, 36).  Словник української мови в 11 томах
3. обіхідчастий — Обіхідчастий, -а, -е Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26.  Словник української мови Грінченка