обіхідчастий
ОБІХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, заст. Який не має огорожі; необгороджений (про хату).
Ото й року не прожили, як.. обідніли, так що.. і шматка хліба нема, і хата зробилась обіхідчаста (Стор., І, 1957, 36).
Словник української мови (СУМ-11)ОБІХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, заст. Який не має огорожі; необгороджений (про хату).
Ото й року не прожили, як.. обідніли, так що.. і шматка хліба нема, і хата зробилась обіхідчаста (Стор., І, 1957, 36).
Словник української мови (СУМ-11)