оволодіння

оволоді́ння

-я, с.

Дія за знач. оволодіти.

Значення в інших словниках

1. оволодіння — оволоді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оволодіння — [оволоуд’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. оволодіння — ОВОЛОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. оволоді́ти. Ждучи в невеличкому палісаднику виклику до командуючого, він думав, що, напевне, полк його чекають важкі битви за оволодіння Дніпром (Ю. Бедзик); Василь протанцював уже три вулички.  Словник української мови у 20 томах
4. оволодіння — ОВОЛОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. оволоді́ти. Ждучи в невеличкому палісаднику виклику до командуючого, він думав, що, напевне, полк його чекають важкі битви за оволодіння Дніпром (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 108); Василь протанцював уже три вулички.  Словник української мови в 11 томах