оволодівати
оволодіва́ти
-аю, -аєш, недок., оволодіти, -ію, -ієш, док.
1》 чим. Захоплювати, брати силою; здобувати.
|| перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові.
|| тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою. Оволодівати увагою.
2》 ким. Охоплювати, обіймати (про почуття, стан).
3》 чим, перен. Твердо засвоювати що-небудь.
|| Набувати ґрунтовних знань, умінь, навичок і т. ін. в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови