оглухлий

оглу́хлий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до оглухнути, оглухти.

Значення в інших словниках

1. оглухлий — оглу́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оглухлий — ОГЛУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до оглу́хнути, оглу́хти; // у знач. прикм. Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Яновський); Снаряд за снарядом по ордах чужинця Оглухлий обвалював артилерист (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
3. оглухлий — Оглу́хлий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. оглухлий — ОГЛУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до оглу́хнути, оглу́хти. Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Янов., II, 1954, 138); Снаряд за снарядом по ордах чужинця Оглухлий обвалював артилерист (Перв., II, 1958, 426).  Словник української мови в 11 томах