огнепальний

огнепа́льний

-а, -е.

1》 рідко. Те саме, що вогнепальний. Огнепальна зброя.

2》 діал.Палаючий.

Значення в інших словниках

1. огнепальний — огнепа́льний 1 прикметник вогнепальний розм. огнепа́льний 2 прикметник палаючий поет.  Орфографічний словник української мови
2. огнепальний — ОГНЕПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. рідко. Те саме, що вогнепа́льний. Огнепальна зброя. 2. діал. Палаючий. Червона постать Люцини, як та огнепальна купина серед зеленого листу, звернула на себе його очі (Н.-Лев., І, 1956, 198).  Словник української мови в 11 томах
3. огнепальний — Огнепальний, -а, -е Горючій. Огнепальна купина. Левиц. І. 289.  Словник української мови Грінченка