огнепальний —
огнепа́льний 1 прикметник вогнепальний розм. огнепа́льний 2 прикметник палаючий поет.
Орфографічний словник української мови
огнепальний —
-а, -е. 1》 рідко. Те саме, що вогнепальний. Огнепальна зброя. 2》 діал.Палаючий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
огнепальний —
ОГНЕПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. рідко. Те саме, що вогнепа́льний. Огнепальна зброя. 2. діал. Палаючий. Червона постать Люцини, як та огнепальна купина серед зеленого листу, звернула на себе його очі (Н.-Лев., І, 1956, 198).
Словник української мови в 11 томах