огнепальний

Огнепальний, -а, -е

Горючій. Огнепальна купина. Левиц. І. 289.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огнепальний — огнепа́льний 1 прикметник вогнепальний розм. огнепа́льний 2 прикметник палаючий поет. Орфографічний словник української мови
  2. огнепальний — -а, -е. 1》 рідко. Те саме, що вогнепальний. Огнепальна зброя. 2》 діал.Палаючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огнепальний — ОГНЕПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. рідко. Те саме, що вогнепа́льний. Огнепальна зброя. 2. діал. Палаючий. Червона постать Люцини, як та огнепальна купина серед зеленого листу, звернула на себе його очі (Н.-Лев., І, 1956, 198). Словник української мови в 11 томах