огнепальний
ОГНЕПА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. рідко. Те саме, що вогнепа́льний.
Огнепальна зброя.
2. діал. Палаючий.
Червона постать Люцини, як та огнепальна купина серед зеленого листу, звернула на себе його очі (Н.-Лев., І, 1956, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огнепальний — огнепа́льний 1 прикметник вогнепальний розм. огнепа́льний 2 прикметник палаючий поет. Орфографічний словник української мови
- огнепальний — -а, -е. 1》 рідко. Те саме, що вогнепальний. Огнепальна зброя. 2》 діал.Палаючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огнепальний — Огнепальний, -а, -е Горючій. Огнепальна купина. Левиц. І. 289. Словник української мови Грінченка