однак

одна́к

1》 спол.Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе.

|| Уживається при протиставленні головного речення підрядному допустовому.

2》 присл., у знач. вставн. сл. Все ж, все ж таки, все-таки.

3》 присл. Все одно, так чи інакше.

Значення в інших словниках

1. однак — одна́к 1 сполучник одначе незмінювана словникова одиниця одна́к 2 прислівник все-таки незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. однак — сп., одначе, проте, але, а втім; ЯК ПР. все одно.  Словник синонімів Караванського
3. однак — ОДНА́К. 1. спол. протиставний Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. Усмішка гостра, а однак сумна, І гасне погляд твій, од сліз мабуть (Леся Українка); Тихо.  Словник української мови у 20 томах
4. однак — ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М.  Словник синонімів української мови
5. однак — Одна́к, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. однак — ОДНА́К. 1. спол. Уживається для вираження протиставного зв’язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. Усмішка гостра, а однак сумна, І гасне погляд твій, од сліз мабуть (Л. Укр., IV, 1954, 83); Тихо.  Словник української мови в 11 томах
7. однак — Однак нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209.  Словник української мови Грінченка