одновухий

однову́хий

-а, -е.

Який має одне вухо; з одним вухом.

Значення в інших словниках

1. одновухий — однову́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. одновухий — ОДНОВУ́ХИЙ, а, е. Який має одне вухо; з одним вухом. – Маєш, Крук, щастя, що вже потрапив до мене, – сказав Юркові одновухий, мабуть, від шаблі якогось будьоннівця, начальник тюрми в мундирі легіонера Пілсудського (П.  Словник української мови у 20 томах
3. одновухий — Однову́хий, -ха, -хе  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. одновухий — ОДНОВУ́ХИЙ, а, е. Який має одне вухо; з одним вухом. — Маєш, Крук, щастя, що вже потрапив до мене, — сказав Юркові одновухий, мабуть, від шаблі якогось будьоннівця, начальник тюрми в мундирі легіонера Пілсудського (Козл.  Словник української мови в 11 томах