Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
одноманітний —
одномані́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
одноманітний —
Не різноманітний, монотонний, з. одностайний; (звук) однотонний, однозвучний, (кольорит) однобарвий; (побут) нудний, нецікавий, рутинний, сірий.
Словник синонімів Караванського
одноманітний —
див. буденний
Словник синонімів Вусика
одноманітний —
ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги – все те наводило непереможну сонноту (І. Нечуй-Левицький); Одноманітна робота навела задуму на неї (Н.
Словник української мови у 20 томах
одноманітний —
ОДНОМАНІ́ТНИЙ (позбавлений різноманітності, змін, весь час однаковий), МОНОТО́ННИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С.
Словник синонімів української мови
одноманітний —
Одномані́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
одноманітний —
ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги — все те наводило непереможну сонноту (Н.-Лев., І, 1956, 169); Одноманітна робота навела задуму на неї (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
одноманітний —
Одноманітний, -а, -е Однообразный. Кременч. у.
Словник української мови Грінченка