однопрохідний
однопрохі́дний
-а, -е, зоол.
1》 Який має один відхідниковий отвір – клоаку.
2》 у знач. ім. однопрохідні, -них, мн. Підклас ссавців, які мають один відхідниковий отвір і яким властиве яйцеродіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови