Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
одужуючий —
ОДУ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Який одужує. Одужуючий хворий; // у знач. ім. оду́жуючі, чих, мн. (одн. оду́жуючий, чого, ч.; оду́жуюча, чої, ж.). Хворі, поранені, які одужують.
Словник української мови у 20 томах
одужуючий —
ОДУ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оду́жувати. Одужуючий хворий; // у знач. ім. оду́жуючі, чих, мн. (одн. оду́жуючий, чого, ч.; оду́жуюча, чої, ж.). Ті, що одужують.
Словник української мови в 11 томах