1. Великий тлумачний словник сучасної мови

одужуючий

оду́жуючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до одужувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одужуючий — ОДУ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Який одужує. Одужуючий хворий; // у знач. ім. оду́жуючі, чих, мн. (одн. оду́жуючий, чого, ч.; оду́жуюча, чої, ж.). Хворі, поранені, які одужують. Словник української мови у 20 томах
  2. одужуючий — ОДУ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оду́жувати. Одужуючий хворий; // у знач. ім. оду́жуючі, чих, мн. (одн. оду́жуючий, чого, ч.; оду́жуюча, чої, ж.). Ті, що одужують. Словник української мови в 11 томах