Великий тлумачний словник сучасної мови

одурілий

одурі́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до одуріти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. одурілий — одурі́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. одурілий — ОДУРІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до одурі́ти. Дві одурілі від ляку баби були небезпечними сторожами (Панас Мирний); Машина ..  Словник української мови у 20 томах
  3. одурілий — БЕЗТЯ́МНИЙ (який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙ розм., СТЕ́РЯНИЙ розм., ЗДУРІ́ЛИЙ підсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙ підсил. розм. Я йшов стривожений, безтямний, німий (І.  Словник синонімів української мови
  4. одурілий — ОДУРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до одурі́ти. Дві одурілі від ляку баби були небезпечними сторожами (Мирний, III, 1954, 340); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах