одін

о́дін

-а, ч.

У давньоскандинавській міфології – найвище божество, творець Всесвіту, богів і людей, пізніше – бог війни, покровитель торгівлі й мореплавства.

Значення в інших словниках

1. Одін — о́дін у давньоскандінавській міфології найвище божество, творець всесвіту, богів і людей, пізніше – бог війни, покровитель торгівлі й мореплавства.  Словник іншомовних слів Мельничука