оздоблювати

оздо́блювати

-юю, -юєш і рідко оздобляти, -яю, -яєш, недок., оздобити, -блю, -биш; мн. оздоблять; док., перех., чим і без додатка.

1》 Надавати кому-, чому-небудь гарного вигляду за допомогою яких-небудь прикрас; прикрашати.

2》 перен. Робити яскравішим, виразнішим чи більш вишуканим, вигадливим (мову, стиль).

3》 перен. Робити повнішим, багатшим, змістовнішим.

Значення в інших словниках

1. оздоблювати — оздо́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оздоблювати — Прикрашати, красити, декорувати, поет. окрашати; (зіллям) обмаювати, КВІТЧАТИ, (орнаментом) орнаментувати; оздобляти.  Словник синонімів Караванського
3. оздоблювати — ОЗДО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОЗДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗДО́БИТИ, блю, биш; мн. оздо́блять; док. 1. кого, що чим і без дод. Надавати кому-, чому-небудь гарного вигляду за допомогою яких-небудь прикрас; прикрашати. Старий ти і вбогий, Менадр!...  Словник української мови у 20 томах
4. оздоблювати — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
5. оздоблювати — Оздо́блювати, -блюю, -блюєш; оздо́блюй, -до́блюйте; оздо́бити, -до́блю, -до́биш, -до́блять; оздо́б, -до́бте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. оздоблювати — ОЗДО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОЗДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗДО́БИТИ, блю, биш; мн. оздо́блять; док., перех., чим і без додатка. 1. Надавати кому-, чому-небудь гарного вигляду за допомогою яких-небудь прикрас; прикрашати. Хто храми для богів..  Словник української мови в 11 томах