оздоблювати

ОЗДО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОЗДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗДО́БИТИ, блю, биш; мн. оздо́блять; док.

1. кого, що чим і без дод. Надавати кому-, чому-небудь гарного вигляду за допомогою яких-небудь прикрас; прикрашати.

Старий ти і вбогий, Менадр! Розтратив нікчемно маєтки, не маєш чим славного Зевса оздобити так, як би варто було (Дніпрова Чайка);

Хто храми для богів .. Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак.., – А я під буками, де сходяться дороги, .. Хатинку виліпив (М. Рильський);

Робили гуцули тарілки, кубки, різні коробки. Усе це вони вирізували з дерева, оздоблюючи напрочуд гарними інкрустаціями (Н. Рибак);

– Подивіться, як дбайливо, з яким смаком оздобили художники стіни цього залу (В. Собко).

2. що чим і без дод., перен. Робити яскравішим, виразнішим або більш вишуканим, вигадливим (про мову, стиль).

З себе він був тихий, спокійний, .. хоч на річ дуже гострий і правдивий, а тілько він завжди оздоблював її ласкавими словечками (Панас Мирний);

– .. Люди, які намагаються оздоблювати свою мову, намагаються поламати встановлені традиції, довго в газеті не тримаються (М. Руденко).

3. що чим і без дод., перен. Робити повнішим, багатшим, змістовнішим.

Ти знаєш ціль життя, Щасливий чоловік, Ти для життя живеш. Свій довгий ясний вік Ще замолоду ти умів оздобить гойно (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. оздоблювати — оздо́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оздоблювати — Прикрашати, красити, декорувати, поет. окрашати; (зіллям) обмаювати, КВІТЧАТИ, (орнаментом) орнаментувати; оздобляти.  Словник синонімів Караванського
3. оздоблювати — -юю, -юєш і рідко оздобляти, -яю, -яєш, недок., оздобити, -блю, -биш; мн. оздоблять; док., перех., чим і без додатка. 1》 Надавати кому-, чому-небудь гарного вигляду за допомогою яких-небудь прикрас; прикрашати. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оздоблювати — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
5. оздоблювати — Оздо́блювати, -блюю, -блюєш; оздо́блюй, -до́блюйте; оздо́бити, -до́блю, -до́биш, -до́блять; оздо́б, -до́бте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. оздоблювати — ОЗДО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОЗДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗДО́БИТИ, блю, биш; мн. оздо́блять; док., перех., чим і без додатка. 1. Надавати кому-, чому-небудь гарного вигляду за допомогою яких-небудь прикрас; прикрашати. Хто храми для богів..  Словник української мови в 11 томах