озлоблювати

озло́блювати

-юю, -юєш і озлобляти, -яю, -яєш, недок., озлобити, -лоблю, -лобиш; мн. озлоблять; док., перех.

Викликати сильне роздратування, злість; злити.

|| Робити впертим, затятим, немилосердним.

Значення в інших словниках

1. озлоблювати — озло́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. озлоблювати — ОЗЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ОЗЛОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗЛОБИ́ТИ, лоблю́, ло́биш; мн. озло́блять; док., кого. Виклика́ти сильне роздратування, злість; злити. – Говорю се до того, що я вже поклав був собі виховати з Франка свого наступника на університеті.  Словник української мови у 20 томах
3. озлоблювати — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти...  Словник синонімів української мови
4. озлоблювати — ОЗЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ОЗЛОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗЛОБИ́ТИ, лоблю́, ло́биш; мн. озло́блять; док., перех. Виклика́ти сильне роздратування, злість; злити.  Словник української мови в 11 томах