ознаменування

ознаменува́ння

-я, с.

Дія за знач. ознаменувати.

Значення в інших словниках

1. ознаменування — ознаменува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ознаменування — ОЗНАМЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ознаменува́ти. Походження назви “Кілія” народні перекази пов'язують з Олександром Македонським, який у 334 році до н.  Словник української мови у 20 томах
3. ознаменування — ОЗНАМЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ознаменува́ти. На ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції встановлено орден Жовтневої революції (Веч. Київ, 1. XI 1967, 1).  Словник української мови в 11 томах