ознаменування

ОЗНАМЕНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ознаменува́ти.

Походження назви “Кілія” народні перекази пов'язують з Олександром Македонським, який у 334 році до н. е. на ознаменування перемоги над фракійцями збудував на одному з островів дельти Дунаю храм на честь міфологічного еллінського героя Ахілла (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ознаменування — ознаменува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ознаменування — -я, с. Дія за знач. ознаменувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ознаменування — ОЗНАМЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ознаменува́ти. На ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції встановлено орден Жовтневої революції (Веч. Київ, 1. XI 1967, 1).  Словник української мови в 11 томах