Словник української мови у 20 томах

ознаменовуватися

ОЗНАМЕНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ОЗНАМЕНУВА́ТИСЯ, у́ється, док.

Відзначатися, виділятися, характеризуватися чим-небудь.

Перші дні мого життя в місті ознаменувались незвичайним випадком (О. Гуреїв);

Четвертинний період ознаменувався загальним похолоданням (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ознаменовуватися — ознамено́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ознаменовуватися — -ується, недок., ознаменуватися, -ується, док. Відзначатися, вирізнятися, характеризуватися чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ознаменовуватися — ОЗНАМЕНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ОЗНАМЕНУВА́ТИСЯ, у́ється, док. Відзначатися, виділятися, характеризуватися чим-небудь. Перші дні мого життя в місті ознаменувались незвичайним випадком (Гуреїв, Друзі..  Словник української мови в 11 томах