ознаменовувати
ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗНАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Бути свідченням, вираженням чого-небудь; характеризувати собою що-небудь.
Своєю художньою, публіцистичною і науковою діяльністю він [І. Франко] ознаменував цілу епоху в українській літературі (з навч. літ.).
2. чим. Відзначати, виділяти, характеризувати чимось яку-небудь визначну подію, урочисту дату і т. ін.
Певне, що всі ті, у кого серце не скаменіло під натиском щоденних клопотів, ознаменують святкуванням Вашу [М. В. Лисенка] 25-тилітню невсипущу працю (Панас Мирний);
// Робити що-небудь знаменним, визначним, пам'ятним.
Словник української мови (СУМ-20)