Значення в інших словниках
-
означити —
озна́чи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
означити —
ОЗНА́ЧИ́ТИ див. озна́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
означити —
ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти.
Словник синонімів української мови
-
означити —
Озна́чи́ти, -на́чу́, -на́чи́ш, -на́ча́ть; озна́ч, озна́чте і означи́, -чі́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
означити —
ОЗНА́ЧИ́ТИ див. озна́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
означити —
Означа́ти, -ча́ю, -єш сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = значити, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить? Грин. III. 433. 2) Только несов. в. Значить, означать.
Словник української мови Грінченка