озолочувати

озоло́чувати

-ую, -уєш, недок., озолотити, -очу, -отиш, док., перех.

1》 Надавати чому-небудь золотистого кольору; забарвлювати в золотистий колір або відтінок.

2》 розм. Щедро обдаровувати грішми, багатством.

Значення в інших словниках

1. озолочувати — озоло́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. озолочувати — (сонцем) золотити, осявати, опромінювати, забарвлювати золотом; (кого) обдаровувати, збагачувати, робити багатим.  Словник синонімів Караванського
3. озолочувати — ОЗОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. кого, що. Надавати кому-, чому-небудь золотистого кольору; забарвлювати в золотистий колір або відтінок.  Словник української мови у 20 томах
4. озолочувати — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. озолочувати — Озоло́чувати, -ло́чую, -ло́чуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. озолочувати — ОЗОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. 1. Надавати чому-небудь золотистого кольору; забарвлювати в золотистий колір або відтінок.  Словник української мови в 11 томах
7. озолочувати — Озоло́чувати, -чую, -єш сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261.  Словник української мови Грінченка