окарина

окари́на

-и, ж.

Духовий глиняний або фарфоровий народний італійський інструмент, який звучанням нагадує флейту.

Значення в інших словниках

1. окарина — окари́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. окарина — (іт. okarina — дослівно гусеня) — духовий інструмент з глиняним корпусом яйцеподібної форми. Має патрубок з свистковим отвором для видобування звуку та 7 — 10 ігрових отворів для зміни висоти звуку. Звукоряд діатонічний, діапазон — нона.  Словник-довідник музичних термінів
3. окарина — ОКАРИ́НА, и, ж. Духовий глиняний або фарфоровий італійський народний інструмент овальної форми, який звучанням нагадує флейту. Солдат закинув її [гвинтівку] за плече, дістав з кишені френча маленьку окарину й обережно подув у неї.  Словник української мови у 20 томах
4. окарина — окари́на (італ. ocarina) духовий музичний інструмент з глиняним або фарфоровим корпусом і свистовим пристроєм.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. окарина — Музичний інструмент, губний аерофон; різновид флейти; овальний глиняний або порцеляновий дзбан із вдувним і свистковим отворами; сконструював бл. 1860 Дж. Донаті.  Універсальний словник-енциклопедія
6. окарина — ОКАРИ́НА, и, ж. Духовий глиняний або фарфоровий народний італійський інструмент, який нагадує звучанням флейту. Солдат закинув її [гвинтівку] за плече, дістав з кишені френча маленьку окарину й обережно подув у неї.  Словник української мови в 11 томах