окарина
ОКАРИ́НА, и, ж.
Духовий глиняний або фарфоровий італійський народний інструмент овальної форми, який звучанням нагадує флейту.
Солдат закинув її [гвинтівку] за плече, дістав з кишені френча маленьку окарину й обережно подув у неї. Ніжний звук видобувся з глибини глиняного інструмента і полинув угору, лишаючи солдата на самоті з темрявою (П. Загребельний);
З глибини парку чути – Самосад грає на окарині пісню (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)