окаювання окаюва́ння -я, с., заст. Пристрій, що з'єднує два шматки дерева. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках окаювання — Окаюва́ння, -ня с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187. Словник української мови Грінченка