окаювання

окаюва́ння

-я, с., заст.

Пристрій, що з'єднує два шматки дерева.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окаювання — Окаюва́ння, -ня с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187. Словник української мови Грінченка