окаювання
окаюва́ння
-я, с., заст.
Пристрій, що з'єднує два шматки дерева.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окаювання — Окаюва́ння, -ня с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187. Словник української мови Грінченка