окаювання

Окаюва́ння, -ня

с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окаювання — -я, с., заст. Пристрій, що з'єднує два шматки дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови