Великий тлумачний словник сучасної мови

оклинцювати

оклинцюва́ти

див. оклинцьовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оклинцювати — оклинцюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. оклинцювати — Оклинцювати, -цюю, -єш гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.  Словник української мови Грінченка