оклинцювати

Оклинцювати, -цюю, -єш

гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.

Значення в інших словниках

1. оклинцювати — оклинцюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оклинцювати — див. оклинцьовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати.  Словник української мови в 11 томах