окований

око́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до окувати.

|| оковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. окований — око́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окований — ОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окува́ти. Стояла висока синя скриня, окована залізними штабами і прикрита зверху узорчатим килимом (Панас Мирний); Він загнав собак у будку, защіпнув за ними дверцята, відсунув засув на окованих залізом воротах (М.  Словник української мови у 20 томах
3. окований — ОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окува́ти. Стояла висока синя скриня, окована залізними штабами і прикрита зверху узорчатим килимом (Мирний, І, 1954, 205); Він загнав собак у будку, защіпнув за ними дверцята...  Словник української мови в 11 томах